З початку нового тисячоліття феномен торгівлі «живим товаром» набув значної гостроти та актуальності, суспільство вимагало більш рішучих дій у боротьбі з цією проблемою як на національному, так і на міжнародному рівнях.

У травні 2000 року з метою цілеспрямованої протидії злочинам, пов’язаним із продажем людей за кордон для сексуальної чи трудової експлуатації, використання в порнобізнесі і жебрацтві, втягнення в заняття проституцією, у структурі служби карного розшуку центрального апарату МВС та ГУМВС, УМВС областей були створені відділи (відділення, групи) по боротьбі зі злочинністю у справах торгівлі людьми та у сфері громадської моральності.

У березні 2005 року, ураховуючи міжнародний досвід та прийняті під час зустрічі Міністра внутрішніх справ Луценка Ю.В. з Послом США в Україні домовленості, у структурі кримінальної міліції на базі зазначених підрозділів створена самостійна служба (управління та відділи) боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми.

У серпні 2005 року для посилення протидії злочинам, пов'язаним з торгівлею людьми, а також з урахуванням необхідності підвищення рівня боротьби з незаконною міграцією, управління БЗПТЛ реорганізовано у відповідний Департамент.

У липні 2010 року для боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми з використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаним з торгівлею людьми, МВС реорганізовано у Департамент боротьби з кіберзлочинністю та торгівлею людьми.

У січні 2012 року у структурі Департаменту карного розшуку МВС України було утворено Управління боротьби з торгівлею людьми та злочинами проти моральності.

У серпні 2013 року з метою підвищення ефективності роботи з протидії кримінальним правопорушенням у сфері торгівлі людьми, суспільної моралі і нелегальної міграції, в структурі Міністерства внутрішніх справ України утворено Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаним з торгівлею людьми.

З листопада 2015 після проходження атестації Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаним з торгівлею людьми функціонує у складі Національної поліції України.

Конституція України;

Конвенція ООН про права дитини, ратифікована Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991, та факультативний протокол до неї про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, ратифікований Законом України від 03.04.2003 № 716-IV;

Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності, ратифікована Законом України від 04.02.2004 № 1433-IV, та протоколи до неї: проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, ратифікований Законом України від 04.02.2004 № 1433-IV; про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, ратифікований Законом України від 04.02.2004 № 1433-IV;

Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, ратифікована Законом України від 21.09.2010 № 2530-VI;

Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію»;

Закон України від 18 лютого 1992 року № 2135-XII «Про оперативно-розшукову діяльність»;

Закон України від 21 січня 1994 року № 3855-XII «Про державну таємницю»;

Закон України від 20 вересня 2011 року № 3739-VI «Про протидію торгівлі людьми»;
 

Закон України від 17 травня 2018 року № 2427-VIII «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині»;
 

Закон України від 20 листопада 2003 року № 1296-IV «Про захист суспільної моралі»;

Закон України від 10 листопада 2015 року № 771-VIII «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рекомендацій Європейського Союзу з виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно уточнення підслідності органів досудового розслідування»;

Закон України від 21 січня 1994 року № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»;

Закон України від 07 червня 2001 року № 2491-III «Про імміграцію»;

Закон України від 08 липня 2011 року № 3671-VI «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»;

Закон України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»;

Кримінальний процесуальний кодекс України;

Кримінальний кодекс України;

Кодекс про адміністративні правопорушення;

постанова Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 року № 303 «Про затвердження Положення про створення та функціонування Єдиного державного реєстру злочинів торгівлі людьми»;

постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 417 «Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми»;

постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2012 року № 660 «Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми»;

постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2012 року № 783 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми»;

постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року № 280 «Про затвердження Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»;

постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 р. № 858 «Про затвердження форм заяв для отримання роботодавцем дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, продовження строку дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, внесення змін до дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства»;

постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року № 251 «Про затвердження Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983;

постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2017 р. № 118 «Про затвердження Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію»;

постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150 «Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України»;

постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 111 «Про затвердження Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року»;

наказ Міністерства соціальної політики, Міністерства внутрішніх справ від 11 січня 2016 року № 4/5 «Про затвердження Інструкції зі збору та моніторингу статистичної інформації щодо осіб, які постраждали від торгівлі людьми».

Положення про Національну поліцію, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877;

Положення про Департамент міграційної поліції Національної поліції України, затверджене наказом Національної поліції від 22 січня 2021 року № 52.