Ветеран МВС Микола Пасічник більшу частину життя віддав службі в органах внутрішніх справ та спорту і відомий серед мешканців Одещини як правоохоронець-богатир.
Сьогодні Миколі Антоновичу виповнилося 75 років, його досягнення увіковічені в музеї Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Кар’єру в правоохоронних органах Микола Пасічник розпочав у 1974 році в Жовтневому районному відділку дільничним інспектором, одночасно молодий фахівець активно займався спортом та навчався в педагогічному інституті.
Про свою роботу Микола Антонович завжди згадує скромно. Правоохоронець завжди був переконаний, що знання людської психології та володіння технікою прийомів затримання самбо й рукопашного бою – головна зброя проти злочинця.
Якось він затримав і привів до райвідділу відразу вісьмох хуліганів, що на схилах Приморського бульвару влаштували засідку на богатиря. Усіх на лопатки вклав, а потім одною мотузкою зв'язав. А ось ще випадок: на службі колеги попросили допомогти знешкодити психічно хворого злочинця, який зачинився у себе вдома та погрожував сокирою всім, хто наблизиться до нього. Микола Антонович, розмовляючи з чоловіком, використав ефект раптовості, одним спритним рухом плеча вибив двері і, застосувавши майстерність і техніку самбо, в мить скрутив правопорушника, вибивши у нього з рук сокиру.
Були в службі правоохоронця і важкі випробування: затримуючи злочинців, він зазнав пошкодження хребта та ключиці. Стан був дуже важким, міг залишитися інвалідом. Але Микола Антонович не впав у відчай. Використовуючи силу волі і духу, перемагаючи нестерпний біль, він виконував необхідні вправи, і здоров'я було відновлено.
Коли на Пересипі у сутичці зі злочинцями загинули міліціонери Микола Плигун та Павло Кравцов, керівництво запросило спортсмена-богатиря викладати самбо у навчальному центрі УМВС України в Одеській області. Через його бойову школу пройшли понад 40 тисяч міліціонерів та військовослужбовців внутрішніх військ – практично 4 дивізії.
Сьогодні серед них – полковники та навіть генерали. Багато років готував Микола Пасічник охоронців у юридичній охоронній фірмі, викладав самбо в університеті внутрішніх справ, займався зі школярами, особливо з тими, що були звільнені від фізкультури.
За час служби Микола Пасічник нагороджений відомчими нагородами МВС, він «Відмінник міліції», «Відмінник фізичної культури та спорту», «Найкращий тренер України», за його спортивні досягнення йому вручено понад 200 різних медалей, кубків, дипломів та грамот. У тому числі титулу п'ятикратного чемпіона України з боротьби самбо серед ветеранів. Він майстер спорту із самбо та рукопашного бою, класичне поєднання доброти та сили, мужності та витримки, людяності та безкорисливості.
Сьогодні, вийшовши на пенсію, Микола Антонович на базі спортивного товариства «Динамо» та спортклубу «Бастіон» свої знання, вміння та навички передає дітям різних вікових категорій, навчаючи їх бойовим мистецтвам. На його тренуваннях відразу видно, як він добре знаходить спільну мову з дітьми, як вони люблять та поважають свого тренера. Намагається всіх відзначити, когось нагородою, когось дипломом.
Один із його підопічних, 14-річний Данило Бєляєв розповідає: «Микола Антонович добрий і хороший, багато людей його любить. Я виросту і теж буду тренером. Хочу бути сильним і добрим, як він».
На своїх показових виступах ветеран МВС руками вигинає метал, скручує цвяхи у вузли, ходить по битому склу і гарячому вугіллю, тягає пудові гирі. Рукопашний бій для нього - виховання безстрашності перед озброєним ворогом. Поряд із навчанням техніки ближнього бою Микола Антонович проводить бесіди з дітьми на теми добра, допомоги старшим, самодисципліни, терпіння, витривалості, навчання в школі.
Понад 40 років Микола Антонович займається пропагандою здорового способу життя – разом із учнями дає показові виступи у школах, на стадіонах, спортивних святах. На рахунку одеського атлета понад дві тисячі таких акцій. Щороку – по 50 виступів. Його учні – призери України та Європи, а він сам - «Кращий тренер України».
Богатир з хвацько закрученими вусами, як у його кумира, легендарного силача Івана Піддубного, підіймає двопудові гирі, розламує навпіл підкови, робить серце з арматури і обпалює себе вогнем. Його фірмовий трюк, яким він показує можливості людського організму, – «міст Самсона»: п'яти - на одному табуреті, потилиця - на іншому, а на грудях - вантаж з вагою у пів тонни.
Людина не робить нічого великого, якщо вона не натхненна і не віддана якійсь справі, переконаний Микола Антонович. А сам він багато років пристрасно відданий дітям, натхненно працює з дітьми з інвалідністю, дітьми з малозабезпечених сімей, проводить роботу в дитячих будинках.
«Жити по совісті треба, нікого не ображати, нікому не докучати. Тоді не вичерпається й сила богатирська», - каже Микола Антонович.
За матеріалами музею ГУНП в Одеській області