У свої 20 років Руслана Краснова - майстер спорту міжнародного класу, чемпіонка світу з пауерліфтингу та інструктор із фізичної підготовки в тренінговому центрі поліції Донецької області. Вона підіймає понад 200 кг та доводить, що на шляху до мрії немає нічого неможливого.

За характером Руслана – боєць, це видно відразу. Стикаючись з чимось новим, вона не каже «я не вмію», вона пробує зробити – і при цьому викладається на всі сто відсотків. Першим потенціал дівчинки побачив її тато, професійний спортсмен. В 11 років батько поставив її перед боксерською грушею і сказав: «Бий!». Дівчинка, яка змалечку займалася зовсім іншим видом спорту - спортивною гімнастикою, хлюпнула носом, але зібралася та вдарила.

«Завдяки батькові я стала тою, ким є. Спортом я займалася з п’яти років. Спочатку це була спортивна гімнастика, але після травми вже не повернулася до неї. Тато вирішив, що я займатимусь силовими видами спорту. І довелося бити грушу, тягати штангу. Гуляти було ніколи. Батько казав: «Зараз тобі важко, але потім скажеш дякую. І він мав рацію», - розповідає дівчина.

На долю Руслани випало чимало випробувань. Так сталося, що з дитинства вона жила удвох з батьком. На дівчинці була хатня робота, а після уроків вона допомагала татові на роботі – в спортзалі. Тренуючись долати вагу, Руслана вчилася долати себе. Спорт навчив її ставити собі мету на межі можливостей та не лякатися труднощів.

«З моєю вагою 69 кг та ростом 175 см вправи даються складніше, ніж тим, хто важить більше. А напередодні чемпіонату Європи я через хвилювання втратила аж чотири кілограми за ніч. Мені було тоді 15 років. Суперниці попалися сильні, і я йшла третьою. Щоб стати першою, треба було взяти критичну для мене вагу. І я зрозуміла, що зараз все залежить від мене – візьму чи не візьму. Стою, а руки трясуться. І взяла. Оглядаюся – стоїть вся федерація, аплодує. Ось це найкрутіше, заради цього варто жити та боротися – коли ти зміг перевершити себе та їдеш додому переможцем», - каже Руслана Краснова.

Спортсменка виступає на чемпіонатах за престижною версією IPF (Міжнародна федерація пауерліфтингу). Вона входить до складу збірної України, побувала з турнірами на всіх континентах та має безліч нагород. У 18 років Руслана виконала нормативи майстра спорту міжнародного класу (мінімальний вік, з якого присуджують це звання, - 17 років).

Особистий рекорд спортсменки у триборстві «присідання зі штангою - жим – станова тяга» сягає 517 кг, тобто пів тонни! Саме стільки Руслана Краснова здолала на змаганнях в Африці, де виборола чотири золоті медалі та стала абсолютною чемпіонкою світу.

«Тепер усі важкі пакети з магазину ношу я, - посміхається одна з найсильніших жінок світу. – А якщо серйозно, спорт дає певну життєву базу, загартовує та дисциплінує. А насправді сильною людина є тоді, коли вона чесна, щира з іншими».

До поліції пауерліфтерка потрапила випадково.

«Мені надійшло повідомлення у фейсбук від керівника тренінгового центру з пропозицією роботи. Це було дуже несподівано, але я одразу погодилася, бо це новий, цікавий досвід. І батько мене в цьому підтримав», - зазначає Руслана.

Уже близько місяця дівчина викладає фізкультуру правоохоронцям та приймає у них іспити. Вона не тільки професійна спортсменка, а й кваліфікований педагог – закінчила профільний виш у Бердянську. До своїх «учнів» у погонах ставиться вимогливо. Зокрема тренує поліцейських, які в майбутньому будуть задіяні для охорони правопорядку в деокупованих районах.

«Ганяю» всіх, незалежно від звання, але, звісно, з індивідуальним підходом до стану здоров’я кожного поліцейського. Я приділяю більше уваги силовому навантаженню, а мій колега зосереджується на кардіотренуванні та стретчінгу. Разом ми даємо комплексну фізичну підготовку. Наша мета - щоб поліцейські не стояли на місці, розвивалися, підвищували свій рівень», - розповідає інструкторка.

Руслана мріє про новий, великий спортзал для занять з правоохоронцями та вже підготувала цікаву програму тренувань на природі.

Дівчина продовжує рухатися далі. Через серйозну травму вона на кілька років «випала» з великого спорту, але тепер планує повернутися та підтвердити свою першість.

«Характером я вся в батька, - посміхається Руслана, - тож бачу мету – не бачу перешкод. Наразі вчуся у магістратурі за своїм фахом, а надалі планую отримати юридичну освіту та, можливо, атестуватися».

За словами начальника тренінгового центру поліції Донеччини Олександра Савенка, залучення фахових спортсменів дасть змогу покращити рівень підготовки поліцейських. Окрім Руслани Краснової, правоохоронців готує професійний футболіст.