Юрій і Валентина Адамів працюють в Головному управлінні Нацполіції в Хмельницькій області: він — старшим інспектором відділу професійного навчання, вона — старшим психологом сектору психологічного забезпечення УКЗ. Подружжя регулярно здає кров тим, хто її потребує. 



Тема донорства для Валентини досить близька, адже обоє її батьків є Почесними донорами України. Мама Валентини має 42 здачі крові, а батько — понад 80. А Юрій почав здавати кров ще чотири роки тому. А зараз подружжя здає кров разом.



Юрій зауважує, що до здачі крові потрібно готуватися: добре харчуватися і пити більше води. Валентина додає, що не менш важливо готуватися до цієї процедури психологічно — на станцію переливання крові обов’язково потрібно йти з гарним настроєм і чітко усвідомлювати свою мету. 



 — Одного разу мене завели прямо в палату до чоловіка, якому я здав кров для лікування, — згадує Юрій. — Його прості слова вдячності подарували мені справжнє піднесення і впевненість у тому, що це справді потрібна справа.



— Нещодавно прочитала у ЗМІ, що під час карантину люди відмовляються здавати кров. Я вважаю це неприпустимим. Карантин — це зрозуміло, але не можна залишати без допомоги людей, життя яких залежить від донорської крові. Взагалі слово «донор» з латинської перекладається як «дарую». Тому даруйте людям життя, віддаючи краплину власної крові! — закликає Валентина Адамів.  
 

Сектор комунікації поліції Хмельницької області