Ярослав загинув у 27 років.  Усе своє коротке, але сповнене великого змісту життя, поліцейський захищав та допомагав людям, був вірним сином України. 

Колеги поліцейського згадують його з великим теплом як патріота, надійного товариша, чудову, позитивну людину, сповнену великих планів.
Закінчивши школу у рідному Березнегуватому, Ярослав став курсантом Харківського національного університету внутрішніх справ. Коли ж успішно його закінчив, повернувся до рідного містечка дільничним.

Потім була служба у слідчому підрозділі та у патрульній службі. Але по-справжньому Ярослав знайшов себе у роті патрульної служби поліції особливого призначення «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області.

Численні ротації правоохоронців роти на схід країни. Бойові пости на Донеччині. У відрядженні поліцейські забезпечували правопорядок у різних населених пунктах Донбасу, працювали на блокпостах, здійснювали перевірку громадян та транспортних засобів, виявляли та не допускали незаконне перевезення зброї та боєприпасів, запобігали злочинам, викривали крадіїв. У всіх поліцейських заходах брав участь і Ярослав Лук’яненко. 
Розумний, серйозний, відповідальний, на нього завжди можна було покластися. 5 травня Ярославу мало б виповнитися 28 років, майже 10 із яких він присвятив службі рідному народові.
26 лютого Ярослав Лук’яненко знаходився на чергуванні в черговій частині.

«В його функції входило забезпечення нас зброєю, спецзасобами, боєприпасам, - згадує його колега та товариш Віктор Антоненко. – Він виявив бажання виїхати разом з усіма та захищати Миколаїв від ворога. У всіх був настрій бойовий, вибити російських загарбників якомога далі від нашого дому. Загинув він в кількох сотнях метрів від свого будинку…» 
У тому бою загинув також ще один боєць «Миколаєва» Юрій Кравченко, а п’ятеро поліцейських отримали поранення. 
Президент України відзначив мужність і героїзм миколаївських поліцейських державними нагородами: капітана поліції Ярослава Лук‘яненка та лейтенанта поліції Юрія Кравченка нагороджено орденами “За мужність” ІІІ ступеня посмертно.
У Ярослава залишилась дружина та трирічний син, якими нині опікуються поліцейські.

Війна  забрала їх, але у серцях назавжди залишиться пам’ять  про тих, хто чесно й до останнього подиху виконував свій обов’язок –  захищати Батьківщину.

Відділ комунікації поліції
Миколаївської області