Вранці 24 лютого Бердянськ здригнувся від вибухів, якими ворог посипав територію нашої держави. Вхопивши «тривожний» наплічник, Руслан помчав до відділу поліції, адже мав бути разом із колегами. Невдовзі, через окупацію російськими військами, поліцейському довелося залишити рідне місто і продовжити службу в Запоріжжі.
Патрулювання міста та чергування на блокпостах вимагало пильності, зосередженості та самовіддачі – жодна ДРГ не мала проскочити. Також поліцейські виявляли ворожих агентів, коригувальників вогню, мародерів, осіб, які намагалися провезти нелегальну зброю, боєприпаси чи наркотичні засоби.
Руслан уперше відчув смертельну небезпеку на блокпосту: тоді ворог обстріляв їх зі «смерчів». Поліцейські саме зупинили пасажирський автобус та проводили перевірку громадян. Коли поруч почали вибухати снаряди, вони супроводжували наляканих людей в укриття, намагалися допомогти та врятувати кожного.
Руслан добре усвідомлював, що попереду було не одне випробування. Одне з них трапилося вже за півтора місяця, коли ворог підступно вдарив ракетами С-300 по гуманітарній колоні цивільних. Нині він із болем говорить про той день, адже на його очах гинули люди:
«Ранкова подія 30 вересня дала зрозуміти всю крихкість людського життя. На моїх очах руйнувалися людські долі та гинули цілі родини. Як зараз пам’ятаю, о 07.10 відбувся перший приліт. Було дуже гучно і страшно, навкруги паніка. Під час вибуху полетіли осколки, земля посипалася на голови…».
Поліцейський щодуху помчав у протилежний від вибуху бік, коли пролунав другий вибух:
«На моїх очах загинула ціла родина, їх просто розірвало... Ми намагалися допомогти кожному».
У цей час вдарила третя ракета. Паніка наростала. Роботи було багато, рахунок поранених йшов на десятки.
Через якийсь час правоохоронець почав непритомніти та втрачати слух, дзвеніло в голові… Розплющив очі вже в лікарні. Як виявилося, перша вибухова хвиля не минула для нього без наслідків – лікарі діагностували контузію.
Але все, що доводиться переживати нашим захисникам, укріплює ненависть до ворога і бажання робити все заради Перемоги та України. Тож ми обов’язково вистоїмо і переможемо!
