У конкурсі взяли участь письменники з 16 країн світу. Твори фіналістів та призерів увійшли до окремої збірки новел та есеїв. Серед них і новела Тетяни Волошиної «Іродів день» — про будні працівників слідчих підрозділів.
Майор поліції Тетяна Волошина — знана в Україні поетеса, любляча дружина та мати. А ще — інспектор Шепетівського районного управління поліції. Тетяну не раз визнавали кращою у професії, а фото прикрашало дошку пошани працівників ОВС.
10 років правоохоронної кар'єри Тетяна Волошина присвятила роботі слідчого. Також працювала ювенальним інспектором та патрульним.
У поліцейських буднях Тетяна знаходить час і для віршів. У її доробку декілька поетичних збірок, перемоги у літературних конкурсах, вона автор текстів багатьох пісень.
Наразі майор поліції у декретній відпустці — виховує сина. Та думки про улюблену роботу не полишають. Про це свідчить її нещодавній перший прозовий твір — новела про будні слідчого «Іродів день», з яким Тетяна взяла участь у Міжнародному літературному конкурсі «WorkStory».
Ми пишаємось нашою талановитою працівницею та бажаємо їй натхнення й подальших літературних звершень. А вас хочемо познайомити з декількома її поезіями. Більше Тетяниних віршів на сторінці https://www.facebook.com/POETWOLOCHINA
******
Ще тихо-тихо. Ще сплять містяни.
А ти вже третю будуєш з версій.
Чи "завтра" мирне для всіх настане...
Ти сильний духом. Ти — поліцейський.
Біда в квартирі. Дзвінок роздався.
І звук сирени, і міць у герцах...
Заходь. Не страшно. Слабкі бояться.
Ти сильний духом. Ти — поліцейський.
Чатує злодій останнє взяти,
Добу чи другу (напевно, впертий).
Ти йдеш слідами, лишивши матір.
Ти сильний духом. Ти — поліцейський.
Хоч не бояться, бува, кайданів
І не зважають на світ імпресій
Рецидивісти і хулігани, —
Ти сильний духом. Ти — поліцейський.
Держава пише тобі закони.
Але їх мало. Потрібне серце.
Якщо приміряв колись погони, —
Ти — сильний духом. Ти — Поліцейський!
Очі сина
Він підійшов до неї безневинно,
Стривожений занадто і не злий,
Прошепотівши, ухопив чарчину:
— Не пий, матусю. Мамо! Ну не пий!
Я виллю, добре? Я зварив компоту.
Мені б уроки... мамо... ось, із книг...
Але нещасна все тягла до роту
Прозору суміш сорому та лих.
— Віддай. Не пий. Ти п'яна цілий місяць.
Зима гряде. Ні газу, ані дров...
Мене, казали, у приют помістять.
Приходили ж учора служби знов.
А я не хочу, ма, туди. Не хочу.
Ну правда, ти мене не віддаси?..
Такі сумні були у сина очі
І повні пресолоної роси...
Такі сумні, що й Богу не насниться.
Душа від взору їхнього — мов пух.
Очам ні слова не зрекла п'яниця.
Лиш мовчки чарку висмикнула з рук...
*****
Висохли трави до хрусту.
Яблука в них майорять.
Осінь була златоуста.
Перевдяглася у тать.
Поміж хрестами в підхмар'ї —
Чверткою місяць-піїт.
Осінь була надто гарна.
Та почалапала з літ.
Осінь до Бога подібна.
Все, що бажаєш — бери.
Навіть ці яблука, ніби
Душі у тілі трави...
Сектор комунікації поліції Хмельницької області