Розслідування вбивства Павла Шеремета: слідство спростовує окремі заяви та оприлюднює додаткові дані досудового розслідування

Головне

5 лютого  суд продовжив запобіжний захід Яні Дугарь - нічний домашній  арешт на 60 діб. Із дозволу слідства сьогодні ми спростовуємо заяви, озвучені підозрюваною Яною Дугарь та її адвокатами, а також вперше надаємо факти, отримані під час розслідування.

Процес розслідування вбивства Павла Шеремета відбувається прозоро і публічно, із дотриманням норм Кримінального процесуального кодексу України. Однак під час судових засідань та в інтерв’ю ЗМІ і Яна Дугарь, і сторона її захисту свідомо і несвідомо надавали інформацію, яка не відповідає дійсності, а відтак вдавалися до маніпуляцій для створення, зокрема, багаторівневого алібі  підозрюваної.

Перша спроба маніпуляції інформацією відбулася під час обрання запобіжного заходу Яні Дугарь: 13 грудня 2019 року адвокати заявили, що відео з камер спостереження для комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності датоване 11.07.2019 року. А в цей час, мовляв, підозрювана перебувала за кордоном. 

Однак  відео з камер спостереження, використане для порівняння із зображенням Яни Дугарь, насправді  датоване сьомим листопада - 07.11.2019 року: і в цей час підозрювана перебувала в Україні у місті Покровську. Саме з місцевого супермаркету були вилучені відеозаписи для дослідження.  

Ці дані підтверджуються вивченням функцій і налаштувань камер спостереження та показами свідків. Просто цифри дати зйомки було налаштовано на камері у такому режимі: спочатку місяць – 11-й, тобто листопад, а потім вже - день, тобто 7-ме число. Тож інформація про перебування Яни Дугарь за кордоном у момент запису порівняльного відео не відповідає дійсності.

Друга спроба маніпуляцій: сторона захисту і сама підозрювана неодноразово вказували, що Яна Дугарь не могла здійснювати розвідку в Києві 15 та 18 липня 2016 року, бо в цей час у відпустці вона не була, а відтак ніяк не  могла покинути місце проходження служби. Однак лише за період чотирьох місяців документування у 2019 році встановлено 22 доби самовільного залишення місця проходження служби. При цьому за цей час Яна Дугарь виїжджала до Києва, Львова, Кіровоградської та Миколаївської областей.

Також слідчі встановили, що впродовж 2019 року підозрювана офіційно тричі перебувала у відпустці: з 01.07 по 13.07, з 31.08 по 29.09 та з 09.12 по 13.12.

Однак, у той же час задокументовано, що Яна Дугарь 28 листопада 2019 року була у Львові. Але ця дата аж ніяк не вписується у період офіційних відпусток. До того ж, у телефонній розмові зі знайомою вона стурбовано розповідає, що на вулиці її зупинила військова служба правопорядку. Яна Дугарь, зокрема, зазначає: «…А что мне, проблемы надо? Я сейчас сдам, что я військова, я тут на каких правах, аж ні на яких. У меня нет ни відрядження, ничего, меня просто так відпустили…».

Таким чином підтверджується інформація, що Яна Дугарь без проблем та  офіційних дозволів залишала місце проходження служби.

До речі, Яна Дугарь не сказала правди навіть про свій перший візит до Києва: вона розповідала, що вперше відвідала Київ лише у березні  2017 року. Але на особистій сторінці у соцмережі підозрюваної слідчі виявили її фото на столичному Майдані Незалежності, датоване 29 серпня 2012 року. 


Несвідома маніпуляція чи свідома брехня? Саме такі невідповідності і викликають сумніви щодо правдивості слів підозрюваної та її адвокатів.  

Сьогодні ми вперше публікуємо результати комплексної судової психологічної та портретної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 21.11.2019 року. 

«Жінка-розвідниця, зображена на записах відеокамер, не схожа на Яну Дугарь»: щоразу і під час судових засідань, і під час виступів у ЗМІ і підозрювана, і адвокати озвучували цю тезу. Однак у висновку офіційно проведеного дослідження зазначено: жінка-розвідниця, зображена на відео з камер спостереження, та Яна Дугарь - це одна і та ж особа.


Під час проведення експертизи використовувався, зокрема, метод візуального зіставлення ознак зовнішності, в ході якого встановлено збіг наступних загальних та окремих ознак: форма та ступінь нахилу лоба, форма перенісся, форма верхньої губи, форма контуру вільного краю правої (видимої) частини червоної кайми верхньої губ, форма підборіддя, довжина носа.

Тож висновок експертів підтверджує: жінка-розвідниця на відео – це Яна Дугарь.

Утім, аби перевірити цю інформацію, слідчі запланували ряд слідчих дій, однак 20 грудня 2019 року Яна Дугарь відмовилася від надання будь-яких показів та проведення будь-яких слідчих дій. 

Водночас нещодавно адвокати Яни Дугарь озвучили інформацію щодо непричетності підозрюваної до вчинення правопорушення. При цьому вони посилалися на дослідження із використанням поліграфа, який начебто підтвердив, що:
- Яна Дугарь не здійснювала будь-якого стеження за місцем пересування журналіста Павла Шеремета
- Яна Дугарь не обговорювала з Андрієм Антоненком підготовку до вчинення вбивства журналіста  Павла Шеремета.

Однак невідоме дослідження із використанням невідомого поліграфа, невідомо ким призначене і невідомо ким проведене не дає відповідей на питання, які цікавлять офіційне слідство. Нині Яну Дугарь підозрюють у проведенні  розвідувальних заходів. Зокрема йдеться виключно про фотофіксацію наявності камер спостереження на маршруті руху закладників вибухівки під авто Павла Шеремета, а не за ним самим.

Натомість сторона захисту, посилаючись на поліграф,  спростовує інформацію щодо стеження за Павлом Шереметом та обговорення з Андрієм Антоненком підготовки до вчинення вбивства  журналіста.

Дивно виглядає ситуація:  підозрювана відмовляється співпрацювати з офіційним слідством, а відтак затягує процес розслідування. Але у той же час погоджується на проведення сумнівних досліджень, ініційованих стороною захисту, результати яких не є доказами у кримінальному провадженні.

Розслідування вбивства Павла Шеремета триває. Незважаючи на те, що чимало зроблено, для встановлення істини, об’єктивного, повного та неупередженого розслідування слідство ініціює проведення ряду слідчих дій, а відтак закликає учасників процесу та всі зацікавлені сторони до співпраці.

Управління комунікації Національної поліції України
(За матеріалами Головного слідчого управління)

Матеріали для ЗМІ

поліція
новини
безпека