Правоохоронець готується очолити мобільні групи з реагування на факти домашнього насильства Дніпровського управління поліції. Він розповів про специфіку цього напряму діяльності та про те, яким бачить свій підрозділ.
Влад Близнюк з 2014 року працює дільничним офіцером у Дніпровському управлінні поліції. У 2019 році він спробував свої сили в мобільній групі з протидії домашньому насильству «Поліна» і з того часу професійно розвивається у цій сфері. Нині правоохоронець готовий до нових викликів та невдовзі керуватиме мобільними групами з реагування на факти домашнього насильства столичного управління поліції.
- Чому Ви обрали напрям протидії домашньому насильству?
- Я зрозумів, що мені важливо бачити результат своєї роботи, коли безпосередньо спілкуєшся з людьми та береш на себе відповідальність за прийняття рішення. Це складно емоційно, тому що бувають різні ситуації, особливо пов’язані з дітьми, але в такі моменти я відкидаю особисті почуття та оцінюю ситуацію з позиції законності.
- Ваша робота несе ризик, бо не знаєте, що очікує за дверима чужої оселі. Можете пригадати якийсь випадок, який запам’ятався найбільше?
- Якось ми з колегами приїхали на виклик і перше, що побачили – чоловіка із закривавленою рукою, який перебував в агресивному стані. Ми почули жіночний крик і забігли в квартиру. Виявилося, що чоловік сварився із майбутньою тещею, зрештою вона зачинилася у кімнаті, а він вибив рукою скло у міжкімнатних дверях та намагався потрапити всередину. Ми заспокоїли жінку, затримали правопорушника та оформили відповідні матеріали.
- Хто частіше страждає від домашнього насильства?
- Буває по-різному, але все ж частіше жінки та діти. Нещодавно був випадок, коли зловмисник вигнав дружину з маленькою дитиною у коридор, а сам зачинився у квартирі. Ми приїхали, поспілкувалися із потерпілою, провели оцінку ризиків та прийняли рішення відвести її разом із дитиною до «кризової кімнати». На чоловіка склали протокол за вчинення домашнього насильства і тепер суд має обрати для нього покарання.
- Існує стереотип, що жертви часто виправдовують своїх кривдників, особливо, якщо стоїть питання відкриття кримінального провадження. Чи це дійсно так?
- Так, маємо й такі випадки. Часто це стосується літніх людей, чиї діти виступають у ролі кривдників. Батьки в останній момент відмовляються писати заяву, тому що жаліють своїх дітей.
- Хто частіше викликає поліцію через вчинення домашнього насильства: жертви чи свідки?
- Частіше жертви насилля. Насправді сусіди чи перехожі, які стають очевидцями скоєння насильства, не завжди повідомляють про це у поліцію. На жаль, вислів «моя хата скраю – нічого не знаю» ще актуальна для нашого суспільства. І зміна ставлення громадян до цього явища, щоби вони не були байдужими до чужого горя, - одна з місій, яка покладена на мобільні групи з реагування на факти домашнього насильства.
- Скільки за 2021 рік співробітники Дніпровського управління поліції зафіксували адміністративних та кримінальних правопорушень щодо домашнього насильства?
- Станом на сьогодні складено 1123 адміністративних протоколи та виписано 305 терміново заборонених приписів стосовно правопорушників. За статтею 126-1 Кримінального кодексу України розпочато 20 проваджень. Окрім цього, наразі 13 мешканців Дніпровського району за рішенням суду проходять курс «Програми для кривдника», а двоє осіб звернулися за допомогою самостійно.
- У чому Ви шукаєте натхнення до роботи?
- Мені цікаво дізнаватися актуальну інформацію у сфері протидії домашньому насильству, тому я відвідую семінари та тренінги, присвячені цій темі. Нещодавно пройшов міжнародні навчання, на яких отримав розуміння європейських підходів у боротьбі з домашнім насильством. Тепер маю на меті застосувати отриманні знання на практиці.
Відділ комунікації поліції Києва