У страшний для країни період вона несла службу у «найгарячіших» точках на сході держави. Зараз Ольга Стецька-Цабак (Ядвіга) є бійцем поліцейського батальйону особливого призначення «Кривбас». При повному екіпіруванні їй доводиться інколи носити на собі до 20 кг додаткового спорядження, а тому – бути завжди у відповідній фізичній формі. За свій героїзм та патріотизм її неодноразово відзначали державними нагородами. А син пішов її стопами і захищає країну.
Ольга вирішила вступити до лав міліції у 1985 році після служби в армії. Пропрацювавши близько трьох років на посаді молодшого інспектора карного розшуку за напрямком незаконного обороту наркотиків, поїхала навчатись до Калінінградського державного університету.
Та ще перед навчанням була поїздка на виведення Обмеженого контингенту радянського війська з Афганістану, у якості спеціального кореспондента. Тема війни стала особливою в житті цієї сміливої жінки.
У грудні 2013 року, коли на Майдані Незалежності побили студентів, Ольга зрозуміла, що байдужою бути не може. Тож прийняла рішення, що буде вести боротьбу за зміну системи. Зрозуміла, що не може залишитися осторонь боротьби з російським загарбником.
«Я присягала служити народові та захищати свою країну, i не мало значення, коли це було. Тому розуміла, що іншої дороги не буде. Спочатку пішла з друзями працювати військовим волонтером-інструктором на полігоні з мобілізованими. Був нормальний запас знань та вмінь після служби у війську та після школи мiлiцiї. Таким чином, ще й сама тренувалася та отримувала додаткові навички з володіння різною зброєю», – розповідає Ольга.
У вересні 2014-го вона приєдналася до добровольців Добровольчого українського корпусу (ДУК) у Пiсках. Це був один з найтяжчих періодів у боях за країну. Незламно тримався Донецький аеропорт, незламним щитом стояло військо та добровольці у тяжких боях.
Наприкінці жовтня Ольга стала бійцем батальйону «Кривбас». Та ще до лютого 2015 року залишалася бійцем двох батальйонів.
«Виходячи з ротацій зi своїм підрозділом, їхали в ДУК, або була у супроводі добровольчої медичної служби «Госпітальєри». На долю нашого «Кривбасу» випали вісім з половиною місяців оборони на «нулi» на лiнiйцi Лебединське-Широкино. Потiм наш батальйон на позицiях помiняли морпiхи» - ділиться спогадами Ольга.
Вона пишається своїм підрозділом, проте про ті часи, найважчий період з 2014-15 роки, їй згадувати дуже важко.
«Довелось багато чого пережити та побачити. Цей бiль не вiдпускає. Дякує Богу та командиру за те, що знялися з «нуля» без жодного «200». Таке рiдко буває на вiйнi», – каже боєць.
Нині вона на ротації, несе службу на Донеччині, неподалік селища Торецьке, та має мобiльнi автопатрулi в районi Залiзного та Пiвденного.
За свій героїзм та патріотизм жінка неодноразово заохочувалась командуванням секторів АТО, командуючим ООС та керівництвом МВС. Була нагороджена медалями, грамотами та подяками. Серед найдорожчих нагород – відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції», медаль «Операція об’єднаних сил за звитягу та вірність», медаль «Захиснику вітчизни», відзнака МО України «За сприяння збройним силам України», медаль «За жертовність і любов до України».
Приклад матері надихнув сина. Він також воював в батальйоні «Кривбас», а наразі несе службу офіцером в Збройних силах України.
Сама ж Ольга наразі систематично займається спортом для підтримки фізичної сили, постійно вдосконалює свої військові навички. Весь час присвячує професійній діяльності, функціональному розвитку.
Коли з’являється вільний час, полюбляє малювати картини, псевдовітражі, розробляє друзям проекти дизайну інтер’єру.
«Про свій вибір я не жалкувала жодного разу. Люблю те, що я роблю. Це почесна професія, це честь і гідність, це любов до Батьківщини, - впевнена Ольга Стецька-Цабак.
Відділ комунікації
поліції Дніпропетровської області
