Аудіозапис, який отримала Національна поліція України, вже направлений на проведення фоноскопічної експертизи.

Національна поліція України зацікавлена в отриманні додаткової інформації, яка може стосуватися замовників вбивства Павла Шеремета. Для цього необхідно провести відповідні слідчі дії з особою, котра є розпорядником звукозапису. 

Оскільки розпорядник звукозапису наразі знаходиться на території однієї з країн Євросоюзу, для проведення відповідних слідчих дій потрібно дотримуватися процедури міжнародної правової допомоги. Вже сформована спільна група в складі співробітників Нацполіції та Офісу Генерального прокурора, яка готова найближчим часом виїхати в країну перебування власника запису. 

Крім того, слідчі Нацполіції підготували офіційне запрошення в Україну особі, котра є розпорядником звукозапису, для участі в слідчих діях. Чоловік отримає процесуальний статус свідка, також йому буде забезпечена належна охорона. 
Справа щодо виконавців вбивства Павла Шеремета вже розглядається в суді. Слідством була зібрана повна доказова база причетності трьох обвинувачених до скоєння цього злочину. Надалі рішення ухвалюватиме суд. 

При цьому зауважуємо, що отримана інформація про так званий «білоруський слід» стосується виключно замовників вбивства журналіста, ці матеріали відпрацьовуються в окремому кримінальному провадженні. Як раніше повідомляло слідство, одним із мотивів скоєння злочину може бути професійна діяльність загиблого, який неодноразово критикував владу, в тому числі й Білорусі. Тобто інформація про ігнорування органом досудового розслідування цієї версії не відповідає дійсності. 

У рамках досудового розслідування всю без винятку інформацію, яка може допомогти встановити істину в кримінальному провадженні, ретельно відпрацьовують слідчі та оперативники Нацполіції. Тож вкотре закликаємо сторону захисту обвинувачених у виконанні вбивства Павла Шеремета не маніпулювати та утриматися від упереджених висловлювань. 

У своїх діях поліцейські керуються виключно нормами українського законодавства, яке обмежує розповсюдження даних досудового розслідування. Адже, відповідно до ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України, «відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим».  

Також нагадуємо, що, згідно зі ст. 387 Кримінального кодексу України, за розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування передбачена кримінальна відповідальність.

Управління комунікації

Національної поліції України 

за матеріалами Головного слідчого управління