НАКАЗ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ 14.11.2015 №90
Про затвердження Положення про Департамент карного розшуку Національної поліції України
Текст нижче викладеного Положення не є офіційною та повною версією!!!
про Департамент карного розшуку Національної поліції України
І. Загальні засади діяльності
1. Департамент карного розшуку Національної поліції (далі – Департамент) є структурним підрозділом апарату центрального органу управління Національної поліції, який належить до кримінальної поліції та відповідно до законодавства України забезпечує надання поліцейських послуг у сферах охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності.
2. Діяльність Департаменту контролюється і координується заступником керівника Національної поліції відповідно до розподілу функціональних обов’язків.
3. Департамент у своїй діяльності користується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, а також цим Положенням.
4. Штатний розпис Департаменту затверджує керівник Національної поліції України.
5. Департамент здійснює свою діяльність, керуючись цим Положенням, за лінійним принципом, на підставі поєднання єдиноначальності у вирішенні питань, пов’язаних з оперативно-службовою діяльністю, перспективного та поточного планування, з урахуванням наукових рекомендацій та передового досвіду, особистої відповідальності кожного працівника за стан справ на дорученій ділянці роботи та виконання конкретних завдань.
6. Унесення пропозицій щодо вдосконалення діяльності підрозділів карного розшуку з метою оптимального поєднання їх спеціалізації за організаційно-управлінським, лінійним і оперативно-територіальним принципами, зосередження основних зусиль на якісному підвищенні рівня протидії злочинності, своєчасному й адекватному реагуванні на негативні зміни в криміногенній ситуації.
Організаційно-управлінський принцип полягає у взаємодії працівників, які виконують завдання за різними напрямами боротьби зі злочинністю під керівництвом начальника підрозділу та на основі науково обґрунтованої організації управління, єдиноначальності та колегіальності.
Лінійний принцип передбачає ґрунтовне вивчення основних ділянок роботи підрозділів карного розшуку з метою організації боротьби з окремими видами злочинних посягань або поширеними злочинами.
Оперативно-територіальний принцип передбачає оперативне обслуговування та організацію розкриття і виявлення злочинів на певних закріплених за підрозділами карного розшуку територіях, дільницях, зонах.
7. Діяльність Департаменту ґрунтується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, конспірації, поєднання гласних і негласних засад в оперативно-розшуковій діяльності, проведення негласних слідчих (розшукових) дій та дотримання режиму секретності.
8. Департамент має печатку із зображенням малого Державного Герба України і власним найменуванням, а також необхідні для службової діяльності печатки, штампи, бланки з повним і скороченим найменуванням.
9. Департамент здійснює діловодство відповідно до порядку, установленого нормативно-правовими актами МВС та Національної поліції, створює необхідні умови для забезпечення режиму секретності.
ІІ. Завдання Департаменту карного розшуку.
10. У межах повноважень – надання поліцейських послуг у сферах охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності.
11. Виявлення і розкриття злочинів, у тому числі на транспорті, розшук осіб, які їх учинили, документування протиправної діяльності учасників та членів ОГ і ЗО.
ІІІ. Функції Департаменту карного розшуку
12. Організація і координація діяльності підрозділів карного розшуку територіальних підрозділів поліції, спрямовані на захист прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань. Аналіз, у межах компетенції, ефективності заходів, ужитих територіальними підрозділами поліції щодо попередження, виявлення і розкриття злочинів, припинення діяльності стійких суспільно небезпечних ОГ і ЗО, які впливають на криміногенну ситуацію в регіонах і в державі, викриття злочинної діяльності їх лідерів та кримінальних авторитетів, розкриття серійних, резонансних злочинів і вбивств "на замовлення", учинених стосовно народних депутатів України, державних службовців І-IV категорій, протидія злочинності на транспорті, а саме злочинним посяганнями на вантажі, запобіганні їм, захисті особистої власності та безпеки громадян на об’єктах водного, залізничного та повітряного транспорту України, розшуку обвинувачених, підсудних, осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісти зниклих громадян та встановлення осіб невпізнаних трупів.
13. Визначення правових, організаційних та практичних заходів з метою підвищення ефективності оперативно-службової діяльності підрозділів карного розшуку територіальних органів поліції на підставі узагальнення практики застосування законодавства України, насамперед того, що регламентує оперативно-розшукову діяльність, нормативно-правових актів МВС та Національної поліції, комплексного аналізу і прогнозування стану криміногенної ситуації в державі.
14. Здійснення організаційно-методичного забезпечення діяльності підпорядкованих підрозділів з попередження, виявлення злочинів, насамперед тяжких та особливо тяжких, а також тих, що набули суспільного резонансу, учинених із застосуванням вогнепальної чи холодної зброї, вибухових речовин, групою осіб, серійного характеру, розшуку підозрюваних та обвинувачених, осіб, які зникли безвісти, та ідентифікації невпізнаних трупів.
15. Розроблення та вжиття заходів, спрямованих на вдосконалення форм і методів оперативно-розшукової діяльності підрозділів карного розшуку, за рішенням керівництва Національної поліції надання їм практичної допомоги в організації роботи з протидії злочинності, у вирішенні інших службових завдань.
16. Організація взаємодії з підрозділами центрального органу управління поліцією, територіальними органами поліції, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, установами, громадськими організаціями, а також правоохоронними органами зарубіжних країн і міжнародними організаціями у вирішенні питань боротьби зі злочинністю.
17. Безпосередня робота з джерелами оперативної інформації та за оперативно-розшуковими справами. Аналіз ефективності використання негласного апарату, проведення оперативних розробок у боротьбі зі злочинністю, вивчення процесів, які відбуваються в злочинному середовищі, та вироблення на цій основі пропозицій керівництву Національної поліції з покращення оперативно-розшукової діяльності за зазначеними напрямами.
18. Вивчення та аналіз стану злочинності, чинників, що її обумовлюють, прогнозування криміногенної ситуації. Розроблення та внесення пропозицій керівництву Національної поліції щодо визначення пріоритетних напрямів діяльності підрозділів карного розшуку та ефективних засобів і методів виконання покладених на них завдань.
19. Здійснення поточного та перспективного планування оперативно-службової діяльності Департаменту, узагальнення позитивного досвіду у сфері протидії злочинності, розроблення методичних рекомендацій і посібників, їх упровадження в практичну діяльність підрозділів карного розшуку.
20. Участь у підготовці матеріалів на засідання колегій МВС і Національної поліції, оперативні наради керівництва МВС і Національної поліції з актуальних питань оперативно-службової діяльності поліції. Унесення пропозицій до планів та основних заходів Національної поліції.
21. Організація розроблення та виконання програм, комплексних і цільових оперативно-профілактичних операцій та інших заходів, спрямованих на активізацію боротьби зі злочинністю.
22. У встановленому порядку розроблення проектів законів України, указів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, відомчих нормативно-правових актів, програм протидії злочинності та їх реалізація у сфері боротьби зі злочинністю, унесення пропозицій щодо вдосконалення законодавства і відомчих нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, їх супроводження на всіх стадіях розгляду в органах законодавчої та виконавчої влади.
23. Розроблення та участь у розробленні разом зі структурними підрозділами центрального органу управління поліцією та іншими правоохоронними органами проектів міжнародних угод України щодо боротьби зі злочинністю.
24. Надання підпорядкованим підрозділам карного розшуку методичної, консультативної та, за дорученням керівництва Національної поліції, практичної допомоги в організації діяльності підрозділів карного розшуку з попередження, припинення і розкриття тяжких, особливо тяжких та резонансних злочинів, у тому числі на транспорті, документування протиправної діяльності учасників ОГ і ЗО, забезпечення оперативного супроводу кримінальних проваджень, розшуку обвинувачених, підсудних, осіб, які ухиляються від кримінального покарання, безвісти зниклих та встановлення особи невпізнаних трупів.
25. Забезпечення контролю за діяльністю підрозділів карного розшуку щодо виконання законів, інших нормативно-правових актів України, наказів МВС та Національної поліції з питань протидії злочинності. Участь у комплексних інспектуваннях, контрольних та інших перевірках службової і оперативно-розшукової діяльності цих підрозділів, ужиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.
26. Заслуховування на оперативних нарадах керівників підрозділів карного розшуку, оперативних груп з питань організації оперативно-розшукової роботи з розкриття злочинів, розшуку осіб, які їх учинили, та зниклих громадян. Підготовка відповідних управлінських рішень, спрямованих на усунення негативних тенденцій та покращання роботи.
27. Участь у наукових, кримінологічних і соціологічних дослідженнях, розробленні на їх основі державних програм боротьби зі злочинністю. Підготовка інформаційно-аналітичних, методичних і прогностичних матеріалів щодо підвищення ефективності протидії злочинності.
28. Координація діяльності управлінь карного розшуку територіальних органів поліції з розкриття умисних убивств, у тому числі вчинених на замовлення, серійного характеру, на сексуальному ґрунті, хуліганських проявів, зґвалтувань, інших тяжких і особливо тяжких злочинів проти особи, у тому числі категорії минулих років.
29. Організація агентурно-оперативної роботи, відповідно до вимог законодавства України та нормативно-правових актів МВС, ужиття заходів, спрямованих на покращання якісного складу агентурної мережі, зміцнення оперативних позицій у злочинному середовищі, розвиток інституту офіцерів-нелегалів, контроль за раціональним використанням коштів, призначених для цієї роботи, а також активне комплексне використання в ході провадження оперативно-розшукових справ джерел оперативної інформації, можливостей оперативної служби та оперативно-технічних заходів.
30. Розроблення заходів з удосконалення розшукової роботи, підготовка управлінських рішень з проблем, які потребують комплексного підходу для їх вирішення, взаємодія зі структурними підрозділами центрального органу управління поліцією, правоохоронними органами іноземних держав з питань міждержавного та міжнародного розшуку, координація діяльності територіальних органів поліції і надання їм практичної допомоги з розшуку підозрюваних та обвинувачених, безвісти зниклих громадян та ідентифікації невпізнаних трупів.
31. На підставі комплексного аналізу оперативної обстановки та наявної в підрозділах карного розшуку територіальних органів поліції оперативної інформації підготовка управлінських рішень щодо активізації роботи з протидії груповій і організованій злочинності та вжиття оперативно-розшукових заходів з притягнення правопорушників до кримінальної відповідальності.
32. Здійснення контролю за організацією та ефективністю діяльності підрозділів карного розшуку із запобігання, виявлення, припинення та розкриття злочинів, пов’язаних з протиправною діяльністю учасників організованих груп, злочинних організацій, бандитських формувань, злочинних проявів у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин та радіоактивних матеріалів.
33. Координація дій підрозділів карного розшуку територіальних органів поліції з розкриття тяжких і особливо тяжких злочинів проти власності, насамперед розбійних нападів, грабежів, вимагань, шахрайств, крадіжок, у тому числі з помешкань громадян, посягань на предмети, які становлять національне культурне надбання, історичну цінність.
34. Здійснення контролю за організацією та ефективністю діяльності підрозділів карного розшуку з розкриття порушень правил безпеки дорожнього руху зі смертельними наслідками, незаконних заволодінь транспортними засобами, перекриття міжнародних каналів незаконного переправлення через державний кордон України автотранспорту та осіб з метою подальшої експлуатації.
35. Ужиття заходів, спрямованих на усунення негативного впливу етнічної злочинності, радикальних і неформальних молодіжних об’єднань та рухів на оперативну обстановку в державі, підготовка управлінських рішень щодо своєчасного реагування на загострення цієї проблеми та недопущення порушень громадського порядку їх учасниками.
36. Здійснення контролю за організацією та ефективністю діяльності підрозділів карного розшуку з попередження і розкриття протиправних дій, учинених стосовно іноземних громадян та осіб без громадянства, а також за розкриттям злочинів, учинених безпосередньо цими особами.
37. Розгляд запитів та звернень народних депутатів України, звернень громадян, посадових осіб, підприємств, установ, організацій, а також публікацій і повідомлень у засобах масової інформації з питань, що належать до компетенції карного розшуку.
38. Здійснення контролю за дотриманням підпорядкованими підрозділами порядку прийняття, реєстрації, обліку і розгляду заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини та події, ужиття заходів для покращання цієї роботи.
39. Організація та ведення секретного діловодства, у тому числі за матеріалами негласної оперативно-розшукової діяльності, здійснення контролю за дотриманням правил роботи з шифротелеграмами. Ведення за напрямом діяльності систематизованого обліку нормативно-правових актів МВС.
40. Організація взаємодії з органами досудового слідства, підрозділами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, патрульною, спеціальною поліцією, поліцією охорони, спеціального призначення, науково-дослідними установами та установами забезпечення при здійсненні оперативно-службової діяльності, у тому числі за конкретними злочинами.
41. У встановленому порядку взаємодія з правоохоронними органами іноземних держав, міжнародними правоохоронними організаціями, підготовка матеріалів на спільні колегії МВС та міжнародні зустрічі, конференції, з питань, що належать до компетенції Департаменту.
42. Разом з підрозділом інформаційно-аналітичного забезпечення – організація створення та поповнення автоматизованих інформаційних систем оперативно-розшукового і профілактичного призначення. Забезпечення функціонування, своєчасного поповнення та належного використання оперативно-розшукових обліків.
43. Розроблення, методичне забезпечення і проведення заходів, передбачених спеціальними операціями, у разі виникнення надзвичайних подій кримінального характеру, що належать до компетенції карного розшуку.
44. Організація кадрового забезпечення підрозділів карного розшуку, ужиття заходів, спрямованих на додержання дисципліни і законності в діяльності їх працівників.
45. Ужиття заходів із забезпечення підбору, розстановки і виховання персоналу Департаменту, створення резерву кадрів для висунення, організація професійної підготовки працівників та підвищення їх кваліфікації.
46. Організація проведення комплексних оперативно-профілактичних відпрацювань території регіонів держави, а також спеціальних операцій, спрямованих на протидію злочинності.
47. Взаємодія із засобами масової інформації з питань інформування громадськості про діяльність підрозділів карного розшуку шляхом проведення прес-конференцій, брифінгів, інтернет-конференцій, прямих телефонних ліній, розміщення статей, інтерв’ю, коментарів, підготовки теле- і радіопередач, виготовлення та розповсюдження інформаційно-презентаційної продукції. Проведення моніторингу повідомлень у засобах масової інформації щодо діяльності підрозділів карного розшуку та реагування на критичні зауваження.
48. Покладання на Департамент обов’язків, що не належать або виходять за межі його компетенції, не допускається.